Твій погляд: Прокидаючись із тобою

.

Я люблю спати з тобою. Ти рятуєш мене від нічних жахіть, бо ти – шматочок щастя в моїх безрадісних снах. Ти рятуєш мене від холоду. Взимку, коли мене не можуть зігріти навіть три пухові ковдри, ти обіймаєш мене й зігріваєш своєю любов’ю.

Я люблю прокидатися з тобою. Ти – великий оригінал, і кожного разу ти будиш мене по-різному. Одного разу ти розбудив мене своїми поцілунками – ніжними й легкими, мов пурхання метелика. Іншого разу я прокинулася, бо ти лоскотав мені п’яти. Часто ти просто відкидав ковдру, стягував мене з ліжка, і я, ще як слід не отямившись, опинялася під холодним душем. Ти вдавано сердито буркотів:

– Яка ж ти соня!

Зовсім не соня, думала я, просто мені подобається, коли ти будиш мене.

Одного ранку я прокинулася через дивну тишу – ти не будив мене. Я злякалася, бо подумала, що ти пішов. Тоді я звелася на ліктях і глянула на другу половину ліжка, очікуючи побачити порожнє місце.

Але побачила там тебе. Ти спав.

Ліліана ФІЛІПЧУК, м. Рівне

Фото Юлії ШИБИСТОЇ, м. Луцьк